|
Вступ
У всі часи, а в наші дні
особливо, політика справляє важливий, інколи доленосний вплив на життя окремих
людей і цілих народів. Вона нерозривно пов'язана з самими глибокими основами
людської цивілізації. Як відзначав ще у V ст. до Р.Х. великий мислитель
античності Аристотель, політика коріниться у природі людини як соціальної істоти,
здатної повноцінно жити лише у колективі, суспільстві і "приреченої"
взаємодіяти з іншими людьми.
Політичні знання і культура
потрібні сьогодні будь-якій людині, незалежно від її професійної приналежності,
оскільки, живучи у суспільстві, вона обов'язково повинна взаємодіяти з іншими
людьми і державою. Без володіння такими знаннями особистість ризикує стати
розмінною монетою у політичній грі, перетворитися в об'єкт маніпулювання і
приниження зі сторони більш активних у політичному відношенні сил.
Масова політична грамотність
громадян необхідна і всьому суспільству, тому що оберігає його від деспотизму і
тиранії, від антигуманних і економічно неефективних форм державної і суспільної
організації. Тому свідоме формування політичної культури як мистецтва сумісного
цивілізованого проживання людей у державі - турбота всього сучасного
суспільства, важлива умова його добробуту.
І якщо у державах з міцно
вкоріненими у свідомості мас демократичними традиціями і ефективними
інститутами контролю за урядом та іншою владою частина громадян може дозволити
собі деяку аполітичність, то в країнах, які недавно пережили авторитарні і
тоталітарні режими, в тому числі і Україна, масова відторгненість від політики
може спровокувати важкі соціальні наслідки. Демократичний устрій не може
утвердитися і бути ефективним без відповідної політичної культури населення.
Демократія передбачає перетворення людини у джерело влади. І хоча в умовах
демократичної держави далеко не кожен індивід чинить реальний вплив на
прийняття політичних рішень, саме від усвідомленого вибору і активності
більшості громадян залежить облік у державній політиці інтересів різних груп
населення, компетентність і відповідальність правлячих еліт.
Здатність громадян до
прийняття раціональних рішень, участь у політиці не формується стихійно, а
здобувається в ході систематичного набуття ними відповідних знань і досвіду.
Сьогодні у всіх індустріально розвинутих демократичних країнах існують
спеціальні інститути політичної освіти, які допомагають вирішувати ці завдання.
Діяльність таких установ не може замінити засоби масової політичної комунікації
- телебачення, радіо, газети, що змальовують, як правило, лише поверхневу
картину подій.
Демократична політична освіта
базується на визнанні основних гуманістичних цінностей і, перш за все, свободи
і достоїнства кожної особистості, її природних, невід'ємних прав. Вона
допомагає громадянину вірно оцінити відповідний суспільний устрій, усвідомити
своє місце і роль у державі, права і обов'язки. Головна її мета - навчити людину
адекватно орієнтуватися у складному і суперечливому сучасному світі, виражати і
захищати свої інтереси, поважаючи інтереси і права інших людей, колективно
вирішувати спільні проблеми. Вона направлена також на формування у громадян
поваги до демократичного порядку, державних і громадських інститутів, що його
забезпечують, тому свобода окремої особистості не може бути реальною.
Демократична політична освіта
покликана надати політиці людський вимір, стримувати прояви у політичних діях
егоцентричної мотивації, нетерпимості і емоційної неврівноваженості, а також
ідеологічного класового або націоналістичного ірраціоналізму, що нерідко
виступає під гаслом боротьби за тотальну раціоналізацію суспільства. Одне з її
первинних завдань - вироблення у громадян стійкого імунітету або, у крайньому
випадку, розумного, критичного відношення до різного роду радикалістських
ідеологій, ворожих демократичному ладові і які намагаються нав'язати
суспільству ту чи іншу соціальну утопію.
В країнах з недавнім
тоталітарним минулим, в тому числі і в Україні, охоплених глибокою кризою,
небезпека руйнівного впливу нових радикалістських ідеологій досить велика.
Відсутність у населення стійкої демократичної культури, твердих орієнтацій на
загальнолюдські цінності, посткомуністична масова ментальність, що доповнюються
напівжебрацьким існуванням широких верств населення, гострими соціальними
конфліктами, можуть призвести і вже приводять багатьох людей в обійми нових
екстремістських ідеологій, панування яких не менш руйнівне, ніж вплив офіційного
марксизму. Тому оволодіння громадянами основами політичної науки і
демократичної культури - одна із важливіших умов успіху політичних і суспільних
реформ в Україні. Відомо, що будь-які соціальні зміни починаються, перш за все,
у свідомості людей.
Перехід від командної
економіки до ринкового господарювання і від тоталітарної політичної системи до
правової держави вимагає корінних змін у політичній культурі населення,
формування масового менталітету, адекватного ринковій економіці і
плюралістичній демократії. Демократична політична освіта здатна значною мірою
прискорити цей процес.
У нашому суспільстві вона
покликана виконати кілька конструктивних функцій і, перш за все, допомагати
людям виробляти раціоналістичний і демократичний менталітет, засвоювати цінності
і норми демократичної політичної культури, формувати такі якості, як політична
толерантність (терпимість), здатність до партнерства і компромісу, прагнення до
консенсусу, вміння цивілізовано і інституціалізовано (в межах закону і за
допомогою демократичних інститутів) виражати і захищати свої інтереси,
попереджати або відносно безболісно вирішувати соціальні конфлікти, зміцнювати
українську загальнонаціональну ідентичність, патріотизм і державність. Розвиток
демократичної політичної свідомості сприяє також зміцненню у населення відчуття
громадянського обов'язку, відповідальності перед суспільством і державою,
обмежує вплив політичного радикалізму і екстремізму.
Особливо необхідні політичні
знання і навички молодому поколінню, яке відрізняється великим радикалізмом
суджень і дій, підтвердженим сприйняттям різних утопічних ідеологій тощо.
Мета цього підручника -
ознайомити студентів і всіх, хто цікавиться політичною проблематикою з основами
сучасної політичної науки і демократичної культури. Він орієнтований на реальні
потреби України у політичній освіті громадян. Автор намагався познайомити
читача з основами сучасної політичної теорії і в той же час сконцентрувати
увагу на найбільш нагальних в українських умовах проблемах: демократизації і
модернізації суспільства, правової соціальної держави, гуманістичних,
ненасильницьких засадах у політиці, цивілізаційної участі у ній громадян тощо.
| |